Уламки Спогадів

«Уламки спогадів» — це простір фрагментованої пам’яті, у якому особисте розчиняється в універсальному. Чоловік і жінка постають тут не як конкретні персонажі, а як образи досвіду, носії тілесної й емоційної пам’яті, звільнені від часу та біографії.

Символи, що повторюються — літак, дім, яблуко, меч, — працюють як знаки, позбавлені фіксованого значення. Вони активуються у взаємодії з глядачем, відкриваючи простір для власних асоціацій і спогадів. У цій системі важливе не пояснення, а резонанс.

Поєднання живопису та скульптури формує мову без лінійного наративу, близьку до механізмів пам’яті: уривки, паузи, повтори. Виставка функціонує як щоденник без слів, відкритий для прочитання та дописування кожним, хто в нього входить.