Швидкість руху

Що швидше рухаєшся, то тихіше іноді стає всередині. Думки, які ще хвилину тому вимагали відповіді, поступаються відчуттю дороги, диханню й ритму тіла.

У «Швидкості руху» мені хотілося передати це захоплення моментом, коли зусилля переходить у свободу. Ти вже не обмірковуєш кожну дію, довіряєш собі й відчуваєш, як простір відкривається попереду. Важливим стає сам досвід руху — його напруга, задоволення, можливість віддалитися від усього, що на певний час здавалося непорушним.

Водночас швидкість залишає для мене запитання: що саме нас веде? Бажання дістатися чогось, залишити щось позаду чи просто відчути себе живим?